підряд

підряд
I -у, ч.
Зобов'язання виконувати роботу на чиє-небудь замовлення за певну оплату або робота, що виконується за таким зобов'язанням. Бригадний підряд.

II присл.
Послідовно, один за одним. || Без перерви, протягом якогось відрізку часу. || перев. у сполуч. зі сл. весь, увесь. Не перебираючи, без винятку.

III -у, ч., зоол.
Підрозділ ряду в системі класифікації тваринного світу. || Проміжний таксон між родиною і рядом, що об'єднує кілька родин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "підряд" в других словарях:

  • субпідряд — у, ч. Договір з певною організацією на часткове виконання нею якихось робіт, що його укладає основний підрядник …   Український тлумачний словник

  • відряд — Відряд: загін [51] …   Толковый украинский словарь

  • підряд — присл. (один за одним; без перерви), поспіль, послідовно, у[в]ряд …   Словник синонімів української мови

  • підряд — 1 іменник чоловічого роду зобов язання підряд 2 іменник чоловічого роду підрозділ класифікації тваринного світу підряд 3 прислівник один за одним незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • субпідряд — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • підрядний — I а, е. Який виконується за підрядом (див. підряд I). || Який виконує такий підряд. Підрядна бригада. II а, е. 1) Залежний від чого небудь, підпорядкований чомусь. 2) лінгв. Який виражає підрядність (у 2 знач.), зв язує слова або речення способом …   Український тлумачний словник

  • акриди — ів, мн., біол. Підряд (за іншою системою – надродина) саранових комах ряду прямокрилих …   Український тлумачний словник

  • алейродиди — ів, мн. Підряд комах із ряду рівнокрилих …   Український тлумачний словник

  • вибір — бору, ч. 1) Дія за знач. вибирати, вибрати 1). •• На ви/бір вибираючи, не підряд. 2) Той, кого вибрано; те, що вибране. 3) Можливість вибрати кого , що небудь. 4) заст. Обрання; вибори …   Український тлумачний словник

  • врозбивку — (уро/збивку), присл. 1) Не підряд; не разом, нарізно. 2) друк. Рідше проти звичайного розташування літер у тексті; розбивкою …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»